Головна » Файли » Робота бібліотекаря

Робота з читацьким активом
27.04.2013, 03:01

Робота з читацьким активом

У проведенні акції «Живи, книго!» особливу роль відіграє бібліотечний актив. Разом із бібліо­текарем готовить і проводить рейди перевірки стану збереження підручників, готує матеріал у стінгазету, проводить бесіди, ремонт підруч­ників. До бібліотечного активу входять учні різного віку, починаючи з 4 до 11 класу. Вони збираються один раз на два місяці, або у разі ви­никнення проблеми. Це виховує у дітей повагу до книги, до людей, які її створили; активізує інтерес до читання.

Звернення до читачів

Дорогі наші читачі!

Ми звертаємось до вас: бережіть книгу, пова­жайте її.

 Книга - це найкращий друг людини, книга вчить нас читати, писати і розуміти.

Якщо до ваших рук попала розірвана книжка, то її потрібно негайно підлікувати.

Ваша книга повинна мати закладинку, яку можна зробити з кольорового паперу.

Ваша книжка обов'язково вам подякує ціка­вими історіями зі своїх сторінок.

Правила поводження з книгою

1.  Не можна перегинати книжки.

2.  Не можна загинати книжкові сторінки.

3.  Не можна закладати в книжки олівці.

4.  Не можна брати книжки брудними руками.

5.  Не можна читати книжки під час вживання їжі.

6.  Не можна читати книжки на сонці.

7.  Книжки бояться і бруду, і вогкості, й сонячних променів - псується папір.

8.  Ще книжки бояться пилу і комах-точильників.

9.  Найбільше книжки люблять дбайливе став­лення. Дуже люблять чистоту.

10.Класти книжки треба тільки на чисті столи і парти.

 

Як берегти книгу

 

Мета. Ознайомити дітей з історією виникнен­ня книги; закріпити знання школярів із прави­лами поводження з книгою; виховувати любов і бережне ставлення до книги.

Друзі, хто з вас не любить книжок, у яких так багато барвистих малюнків. Розкриємо першу-ліпшу - опинимося у далекій казковій країні. А в тій країні живуть добрі й кумедні велетні, веселі маленькі чоловічки або просто твої ро­весники. Ростуть там велетенські ріпки, такі, що цілий гурт IX 13 землі не вирве. Від­важні герої б'ються там за правду з лю­тим ворогом...

А давно-давно на землі не було книжок, бо люди ще не вміли їх робити. «Сторінками» найдавніших книжок були камені, стіни печер, сокири, вояцькі щити. Писали на всьому. Бо ж не було тоді ані паперу, ані пер чи олівців. Далі люди додумалися писати на глині, яку потім сушили й випалювали на вогні. Та хіба на Гли­няних сторінках-цеглинках багато напишеш? До того ж ці книжки були важкі та незручні! Коли, скажімо, якийсь учений збирався в до­рогу і брав із собою дві-три «книги», йому по­трібен був віз.

Із часом люди навчилися робити зручні й лег­кі книжки - з тонкої козячої або телячої шкіри. Першу таку книжку зробили у стародавньому місті Пергамі - через те папір із шкіри й назвали пергаментом. Але ці книжки були дуже до­рогі. На виготовлення лише однієї потрібні були шкури з цілої череди телят. Отож люди шукали із чого робити книги, щоб вони були дешевші і простіші. І знайшли...

У далекій Африці, на берегах повноводних річок, простяглися нескінченні зарості боло­тяної рослини - папірусу. Той папірус люди використовували на будівництві. Якось один чоловік лагодив хату. Розіслав стеблину папі­русу, витяг волокнисту серцевину, поклав на світлому місці. Через деякий час він побачив, що волокна перетворилися на сухі вузенькі стрічки. Ще більше здивувався чоловік, по­бачивши, що на стрічках добре зберігаються сліди від фарби. Значить на папірусі можна писати!

Відтоді з'явилися книжки, краще сказати, сувої з папірусу. Писати на сухих стеблах па­пірусу було зручно, але через кілька років такі «книги» ламалися й розсипалися.

Справжній папір, на якому пишуть зараз, люди навчилися робити дві тисячі років тому. Тоді й почали у багатьох країнах писати книги на папері, саме писати, бо книги ж тоді були рукописні. А це було довго і дуже важко - одну книжку переписували іноді кілька років. Минуло ще багато часу, поки з'явилися дру­ковані книжки. Тепер книжка всюди поруч із нами. Вона наш друг і порадник. Шануйте її, друзі, любіть і бережіть, у неї вкладено велику працю багатьох людей.

А чи знаєте ви, як берегти книгу? Як пово­дитися з книгами, щоб вони якнайдовше слу­жили людям?

 

Запам'ятайте, будь-ласка:

1.   Не можна брати книгу брудними руками.

2.   Коли сідаєте читати, погляньте на свої руки, чи чисті вони? Подивіться на стіл - чистий він, сухий?

3.   Дехто перед тим, як перегорнути сторінку, обов'язково лизне палець. Робити так не слід, бо від цього псуються сторінки, забруднюють­ся аркуші. Брати в руки книгу неприємно і небезпечно.

4.   Отож потрібно думати не лише про здоров'я книги, але й про своє власне.

5.   Перегортати сторінки можна лише за верх­ній куточок. Якщо перегортати за нижній, то швидко зітруться цифри, які позначають номе­ри сторінок.

6.   А як бути, коли книга не дочитана до кінця?

7.   Чи можна загнути кінчик? Звичайно, ні. Класти в книгу олівець чи ручку теж не треба. Від цього псується обкладинка. Краще користу­ватися закладкою із кольорового паперу.

8.   Носити книги бажано в папці. Дехто з вас читає книгу під час їжі. Оце вже зовсім не­припустимо. Обов'язково залишите пляму, зі­псуєте книгу.

 

 

Як продовжити життя книжки

 

Пам'ятка для учнів;

Якщо книжка потрапила у воду

Швидше поставте мокру книжку (розкривши віялом) у сухому, теплому приміщенні, що доб­ре провітрюється. Склеєні аркуші, перш ніж розгорнути їх, обе­режно перегинайте то в один, то в другий бік. Якщо вони не розклеюються, потримайте над парою. Вологі аркуші перекладіть фільтруваль­ним або цигарковим папером і наступного дня праскою доведіть їх до повного висихання.

 

Якщо забруднилася обкладинка

Ледеринову обкладинку книжки можна про­терти вологим ватним тампоном, змоченим у розчині прального порошку.

Коленкорову обкладинку протирають чор­нильною гумкою (ластиком).

Паперову обкладинку не слід чіпати. Вона бо­їться чищення. Краще її обклеїти новою гарною обгорткою.

 

Якщо забруднилися сторінки

   Сліди від пальців чи олівця витирають м'якою гумкою. Чорнильні плями найкраще виводити лимонним соком чи лимонною кислотою. Якщо плями не зникають, то застосовують щавлеву кислоту, розбавлену одеколоном: одна частина кислоти на чотири одеколону.

 

Сторінки зім’ялися

 Зім'яту сторінку книжки кладуть між чисти­ми аркушами і прогладжують теплою праскою. Не пересушіть сторінки, інакше вони стануть ламкими.

 

Сторінки порвалися

Надірвану сторінку підклеюють так: намаза­ну клеєм смужку цигаркового паперу кладуть (клеєм догори) під надрив, загинають по краю книжкової сторінки, наклеюють на сторінку. Пошарпаний край сторінки обклеюють папе­ром схожого кольору.

 

А чи знаєте ви, як потрібно читати?

Запам'ятайте, будь ласка:

 

9.   Сидіти потрібно лише прямо, не горбитися, бо виростете сутулими. Це негарно і погано для здоров'я. Лежачи теж не читайте, бо від цього псується зір.

10.Книга повинна бути добре освітленою.

11.Потрібно, щоб світло падало зверху або з ліво­го боку. При слабкому освітленні ваші очі швид­ко втомлюються. Не забувайте, що їм потрібно давати перепочити.

12.Дуже важливо тримати книгу на відстані не менше ЗО см від очей. Варто відміряти лінійкою ЗО см і запам'ятати цю відстань. Якщо ви буде­те стежити за цим, згодом це стане звичкою.

13.Дотримуючись цих простих правил, ви про­довжите життя вашому найкращому другові -книзі, і зовсім не нашкодите своєму здоров'ю.

 

 Питання до теми:

1.    Що було «сторінками» найдавніших книжок?

2.    Як називали папір, виготовлений зі шкіри тварин?

3.    Що таке папірус?

4.    Як поводитися з книгами, щоб вони довше служили людям?

5.    Чому перегортати сторінки можна лише за верхній куточок?

6.    Як потрібно читати книгу, щоб не нашкоди­ти своєму здоров'ю?

7.    На якій відстані потрібно тримати книгу від очей, коли читаєте?

8.    Що робити, коли сторінки зім'ялися?

9.    Що робити, коли сторінки забруднилися?

10.  Що робити, коли книжка потрапила у воду?

 

Категорія: Робота бібліотекаря | Додав: uthitel
Переглядів: 2061 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 1.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]