Мальовниче село Шендерівка. Багате і людьми своїми,  і  трудовими звитягами. Куди не кинеш оком: зеленолисті шумливі ліси, безкраї поля, зеленоокі  ставки. Та не тільки цим цікаве наше село. Цікава і сама його назва. Що ж розказують давні перекази про походження назви села ? [ ]

ШЕНДЕР, РИВКА ТА ІНШІ

Найпоширенішою серед шендерян є версія, що село заснували єврей-корчмар Шендер і його дружина Рив­ка. От і вийшло: Шендер + Ривка = ШЕНДЕРІВКА.

Ця версія аж занадто при­мітивна. Не таким вже нікче­мою був цей Шендер, щоб ста­вити корчму на незаселеному місці й не.знати елементарного закону торгівлі: немає люд­ності — немає і зиску.

Та у цій нехитрій версії є раціональне зерно. Тож погля­немо на це через призму логі­ки. Ім'я, а пізніше і прізвище, Шендер (Шандор) походить від скороченого імені Олек­сандр, тобто маємо: Олек­сандр(е)р — Сандер — Шандер. Заміна звука "с" на звук "ш" характерна для польської мо­ви. Хоча така заміна могла від­бутися в місцевих говірках на західноукраїнських теренах, у місцях безпосереднього мов­ного контакту українців і по­ляків. Сліди цього впливу за­лишилися у назві урочища Шимонове (Симонове), а в се­редині минулого століття ко­рінні шендеряни говорили: шкло (скло), штакан (стакан), шпуриш (спориш) та ін. От­же, за сучасною літературною вимовою, назва села могла б звучати: Олександрівка.

Прізвища ж з основою Шендер /Шандер/  Шандар зус­трічаються як у давні, так і в нинішні часи. За козацьким ре­єстром 1649 року, такі прізви­ща фіксуються у шести полках із 16-ти: Полтавському полк (Шендеровченко, Шендрик),

Різні історичні та літератур­ні джерела по-своєму подають назву села: Шендорівка, Шендеріївка, Шандерівка, Шандрівка. А у просторіччі ще можна почути Шиндирівка.

                                         Записано зі слів Двірняка С.  58 років.

Жителя с. Шендерівка   

К- Шевченківського району

Черкаської обл..    

ШАНДРА - ЗІЛ­ЛЯ МЕДОНОСНЕ

Інша популярний переказ говорить, що після чер­гового набігу татар, які спали­ли поселення, а жителів забрали в полон, на місці згарищ щедро виросло медоносне зілля шандра. Коли тут знову посе­лилися люди, то і назвали своє село Шандрівкою.

М.П.Харченко (нині покійний)

 колишній дирек­тор місцевої школи, вчите­ль історії

Жителя с. Шендерівка   

К- Шевченківського району

Черкаської обл..    

ШИНДИ-РИНДИ...

Ще один переказ, записа­ний краєзнавцем директором Вільшанського історико-краєзнавчого музею І.П.Гуріненком у селі Шендерівка, що на Вінниччині. У цьому селі було розвинуте ре­месло шиндирство — виготов­лення дерев'яних лопат, оку­тих залізною шиндою (казали "шинду шиндувати, ринду риндувати"). Факту того, що таке ремесло було розвинуте у нашому селі, історичні й на­родні джерела не підтверджу­ють. Але не слід виключати людських контактів із поділь­ськими селами.

І.П. Гуріненко

 Директор Вільшанського історико-краєзнавчого музею

Вінницька область.

ГАРНЕ СЕЛО

 Цікавим є переказ  нашого земляка із Стеблева, класика української літератури І.С.Нечуя-Левицького, викладена ним в книзі "Граматика укра­їнської мови, ч. І, Етимологія". Наведемо її повністю: "В цій місцині є назвища сіл та уро­чищ зовсім німецькі. За Стеблевом, де хутір мого панотця, є Ходаків шпиль (Spiel); за три верстви од цього шпиля є здо­рове (5000 українців) містеч­ко Шендерівка. Не трудно визнати у цьому назвищі ні­мецьке слово Schon - Dorf (Шендорф), цебто «Гарне село.»

І.С.Нечуя-Левицького, письменник.

С. Стеблів

К- Шевченківського району

Черкаської обл..